СЕЛО КАМ’ЯНІ ПОТОКИ

( ІСТОРИЧНА ДОВІДКА)

      Село Кам’яні Потоки входить до складу Кременчуцького району Полтавської області. Розташоване на правому березі Дніпра , за 9 км. від залізничної станції Крюків, за 21 км. від райцентру .

      Поблизу села виявлено поселення доби неоліту, ранньої, середньої, пізньої бронзи, черняхівської культури, доби розвинутого середньовіччя. Ми ознайомилися з матеріалами археологічних розвідок , які проводилися на території села. Були знайдені фрагменти ліпних горщиків, що відносяться до часів неоліту. Також виявлені фрагменти кераміки ямної культури. Вчені знайшли і докази того, що на території села проживали люди і в період доби пізньої бронзи, раннього залізного віку, старожитності  пізньоскіфського часу, черняхівської культури. Результати цих розвідок показали, що найбільш заселеною територія села була за доби бронзи та черняхівської культури, у меншій мірі – за доби неоліту.  Зовсім не було виявлено ранньослов’янських поселень.

      За переказами село назвали Кам’яні Потоки тому, що з дна річки, яка несла свої води , виступали пороги, через які з шумом бігли потоки води.

      Село вперше згадується  в роботах Д.Яворницького і відноситься до кінця 17 століття. Вчений відмічає, що в селі була дерев’яна церква вже в 1692 році. Але під час грози згоріла. Також йдеться мова і про заможність селян , бо на їх кошти знову була споруджена і відбудована Преображенська церква. Крім того Д.І.Яворницький вказує, що через село йшов козацький шлях. « …третий почтовый гон шел от Сичи до старого Кодака и от Кодака через 9 следующих пунктов : Пушкаревку, Домоткань, Бородавку, Днепровскую Каменку,  Мишурин Рог, Троиницкую, Зимунь, Каменку Потоцкую и Крюков».                                                             

         З 1741 року село вже ввійшло до складу миргородського полку, полоцької сотні, по розпорядженню цариці Єлизавети Петрівни.

      Після Полтавської битви 1709 року село було включено до складу Російської Імперії. З 1721 року воно стало казенним.

      В другій половині ХІХст.  Кам’яні Потоки входили до Херсонської губернії Олександрійського уїзду.

      ХХ століття принесло жителям села не тільки радісну звістку про звільнення від царизму, але й трагічні роки знущань, фізичного знищення.

      Перша комуністична організація була створена в 1919 році, а комсомольська – 1925р.

     Величезне лихо принесли  30 –і роки на Україну.  Велетенська катастрофа української нації – голодомор 1932-1933 рр. – не пройшла повз село. Жахливим злочином проти власного народу став штучний голод 1932-1933 років. За механізмом творіння і страхітливими наслідками  його слід занести до книги трагічних дат в історії людства.

          Колективізація селянських господарств для тоталітарного режиму була найскладнішим етапом у створені командної економіки.Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава знищила найзаможніший прошарок селян і наклала величезний податок на всіх, хто виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни змушені були  вступати в колгоспи.

       Через непомірні хлібозаготівлі селяни почати голодувати, а керівництво видавало численні постанови про посилення репресій до сіл, що не виконали плану поставок хліба.

       Постановою Політбюро ЦК КП(б)У за невиконання плану хлібозаготівлі село  Кам’яні Потоки було занесено на « Чорну дошку». А це означало ,що припинялося будь яке постачання населеному пункту, всі крамниці закривалися, а товар з них вивозився. Фактично село було приречене на неминучу голодну смерть . Селянам заборонялося ходити до міста.

        Найбільших масштабів голод досяг в кінці лютого на початку березня 1933 року. Доведені до відчаю селяни вживали в їжу різні сурогати, м'ясо кішок, собак, траплялися випадки людоїдства. Ці жахливі факти підтверджують наші односельчани, що пережили голодомор.

     Настали мирні часи, але тривали вони недовго. Коли почалася Велика Вітчизняна війна , жителі села брали участь у бою на Деївській горі 7-8 серпня 1941 року. Сили були нерівні і 9 серпня німці окупували село. Майже всі чоловіки пішли на фронт, але були й такі, хто служив німцям. Окупаційний режим тривав до кінця 1943 року. За час окупації було розстріляно трьох жителів села, ще трьох забрало гестапо. 193 юнаків і дівчат вивезли на примусові роботи до Німеччини.

       23 листопада 1943 року  Кам’яні Потоки були визволені 299-ю стрілецькою дивізією. На фронтах війни загинуло 275 односельців.

       Завдяки невтомним рукам односельців після війни село розквітло. Було побудовано багато нових будинків, зведено будинок культури, 6 магазинів, ФАП, бібліотеку. Село стало співучим, працювали різноманітні гуртки, спортивні секції. Тепер багато з цього зазнало руйнації.

СЕЛО КАМ’ЯНІ ПОТОКИ (фото)

 

 

 

 

 

Свято Покровська церква УПЦ МП 

 

 

 

  

 

 

   

 Вигляд села при в’їзді зі сторони м. Дніпропетровськ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Геологічна пам’ятка державного значення. Вихід граніодіоритів на поверхню.

 (вік 4,5 млрд. років)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  р. Дніпро в районі с. Кам’яні Потоки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Золота осінь в Кам’яних Потоках